Аналіз податкової та регуляторної політики щодо цифрових активів Казахстану

1. Загальна інформація про країну

Республіка Казахстан розташована на перетині Євразійського континенту і є найбільшою країною, що не має виходу до моря. Після здобуття незалежності в 1991 році країна швидко розвивалася економічно в регіоні Центральної Азії, а політична ситуація була відносно стабільною. Варто зазначити, що Казахстан демонструє видатні результати в сфері майнінгу біткоїнів, у 2021 році його майнінгові потужності займали третє місце у світі. Станом на березень 2025 року в країні офіційно зареєстровано 75 компаній з майнінгу.

2. Визначення цифрового активу

Згідно з законодавством Казахстану, цифровий актив є власністю, створеною у електронному числовому форматі, яка має певний цифровий код і реєструється та захищається за допомогою технології розподілених даних. Цей актив може використовуватися як засіб обміну, одиниця виміру або спосіб заощадження, але не випускається та не гарантується жодним урядом.

3. Податкова політика

Казахстан стягує кілька податків з цифрових активів:

1. Податок на електроенергію для майнінгу: з 2024 року єдина ставка податку становитиме 2 тенге/кВт·год. При використанні відновлювальної енергії ставка податку становитиме 1 тенге/кВт·год.

2. Податок на прибуток підприємств: компанії з цифровими активами повинні сплачувати 20% податку на прибуток підприємств. Реальний дохід від продажу цифрових активів не враховується в річному загальному доході, але оподатковуваний дохід розраховується як кількість цифрових активів, помножена на офіційно оголошену ціну.

3. Податок на доходи фізичних осіб: прибуток від продажу цифрових активів підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Податкова ставка для резидентів становить 10%, для нерезидентів зазвичай 20%.

4. Податок на додану вартість: діяльність з видобутку цифрових активів та продаж звільняються від податку на додану вартість.

4. Регуляторна політика

Казахстан займає відкриту підтримуючу позицію щодо цифрових активів, основні регуляторні заходи включають:

1. Заснування Астанинського міжнародного фінансового центру (AIFC) як спеціальної зони для торгівлі та регулювання цифрових активів.

2. Заснування Управління фінансових послуг Астани (AFSA), відповідального за регулювання фінансової діяльності в AIFC.

3. У 2023 році ухвалено Закон про цифрові активи, який надає правову основу для емісії, обігу та видобутку цифрових активів.

4. Просування цифрового гнучкого проекту, дослідження застосування національної цифрової валюти.

5. Планується створити пілотну зону "CryptoCity", яка дозволить використовувати цифровий актив для покупки товарів та послуг.

6. Запустіть проект "Криптокарта", інтегруючи цифровий актив з традиційними платіжними системами.

5. Останні новини

1. Національний банк розробляє нову законодавчу поправку, щоб закласти правову основу для обігу цифрових активів.

2. Планується впровадження цифрових фінансових активів (DFA) та просування токенізації активів.

3. Створити регуляторний пісочницю для цифрових активів, що дозволяє учасникам ринку тестувати інноваційні послуги та технології.

4. Сприяти кільком пілотним проектам, включаючи випуск стабільних монет, токенізацію активів, зберігання криптоактивів тощо.

5. Посилити податковий аудит, у 2024 році додатково стягнути 49 мільярдів тенге податків, серед яких податок на видобуток цифрових активів та податок на прибуток підприємств.

Завдяки цим заходам Казахстан активно створює цифровий фінансовий центр Центральної Азії, підвищуючи свою позицію в глобальній цифровій економіці.