Огляд регулювання та податкової політики цифрових активів Казахстану
1. Загальна інформація про країну
Казахстан є внутрішньою країною, що розташована на перетині Євразії, і оголосив про свою незалежність 16 грудня 1991 року. Країна складається з 14 областей та 3 міст республіканського підпорядкування, офіційними мовами є казахська та російська, а законною валютою - тенге. Як одна з країн Центральної Азії з швидким економічним розвитком та стабільною політичною ситуацією, Казахстан також активно проявляє себе в сфері цифрових активів. Станом на березень 2025 року в країні вже налічується 75 офіційно зареєстрованих компаній з видобутку.
2. Визначення цифрового активу
Згідно з законодавством Казахстану, цифровий актив — це майно, створене в електронній цифровій формі, що має цифровий код, яке використовує криптографію та комп'ютерні технології, і не є валютою або законним платіжним засобом. Міжнародний фінансовий центр Астани додатково описує його як ціннісне цифрове відображення, що може бути використане для цифрових транзакцій, як засіб обміну або заощадження.
3. Податкова політика
3.1 Загальний податковий режим
Основні податки в Казахстані включають податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість тощо. Ставка податку на прибуток підприємств зазвичай становить 20%, ставка податку на доходи фізичних осіб для резидентів - 10%, для нерезидентів - 20%, стандартна ставка податку на додану вартість - 12%.
3.2 пов'язані з цифровими активами податки
З січня 2022 року запроваджується податок на електроенергію, що споживається під час видобутку цифрових активів. З 2024 року ставка податку на електроенергію для видобутку становитиме 2 тенге за кіловат-годину, а при використанні відновлювальних джерел енергії – 1 тенге за кіловат-годину.
Цифрові активи підприємства повинні сплачувати 20% корпоративного податку на прибуток. Фізичні особи, що продають цифрові активи, повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Операції з цифровими активами звільнені від податку на додану вартість.
4. Регуляторна політика
Астана міжнародний фінансовий центр(AIFC) є важливим органом регулювання цифрових активів Казахстану. Закон «Про цифрові активи», ухвалений у 2023 році, надав правову основу для діяльності з цифровими активами.
У 2025 році Казахстан прискорив будівництво системи регулювання цифрових активів:
Державний банк опублікував звіт, в якому підкреслюється необхідність вдосконалення інфраструктури цифрових фінансів.
Президент закликав створити більш широку інфраструктуру законного обігу цифрових активів.
Національний банк планує сприяти змінам у законодавстві, щоб регулювати середовище обігу цифрових активів.
Запуск цифрового фінансового активу (DFA), щоб створити можливості для токенізації активів.
Розробити законодавчі поправки для встановлення правової основи для обігу цифрових активів.
Створення регуляторного пісочниці для цифрових активів, що дозволяє учасникам ринку тестувати інноваційні послуги.
Введення системи ліцензованих постачальників послуг торгівлі цифровими активами.
Створення пілотної зони CryptoCity для вивчення застосування цифрових активів при купівлі товарів і послуг.
Запустити проект "Криптокарта", інтегрувати цифровий актив з існуючою платіжною інфраструктурою.
Крім того, Казахстан планує реалізувати кілька пілотних проектів у сферах випуску стейблкоїнів, токенізації активів, зберігання криптоактивів.
5. Висновок
Казахстан активно проявляє себе в сфері цифрових активів, постійно вдосконалюючи регуляторну систему та інфраструктурне будівництво. Завдяки збалансуванню регулювання та інновацій, країна прагне створити цифровий фінансовий хаб Центральної Азії, сприяючи диверсифікації економіки та підвищуючи міжнародну конкурентоспроможність.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Нова політика цифрових активів Казахстану: вдосконалення регуляторної рамки, чітка податкова політика
Огляд регулювання та податкової політики цифрових активів Казахстану
1. Загальна інформація про країну
Казахстан є внутрішньою країною, що розташована на перетині Євразії, і оголосив про свою незалежність 16 грудня 1991 року. Країна складається з 14 областей та 3 міст республіканського підпорядкування, офіційними мовами є казахська та російська, а законною валютою - тенге. Як одна з країн Центральної Азії з швидким економічним розвитком та стабільною політичною ситуацією, Казахстан також активно проявляє себе в сфері цифрових активів. Станом на березень 2025 року в країні вже налічується 75 офіційно зареєстрованих компаній з видобутку.
2. Визначення цифрового активу
Згідно з законодавством Казахстану, цифровий актив — це майно, створене в електронній цифровій формі, що має цифровий код, яке використовує криптографію та комп'ютерні технології, і не є валютою або законним платіжним засобом. Міжнародний фінансовий центр Астани додатково описує його як ціннісне цифрове відображення, що може бути використане для цифрових транзакцій, як засіб обміну або заощадження.
3. Податкова політика
3.1 Загальний податковий режим
Основні податки в Казахстані включають податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість тощо. Ставка податку на прибуток підприємств зазвичай становить 20%, ставка податку на доходи фізичних осіб для резидентів - 10%, для нерезидентів - 20%, стандартна ставка податку на додану вартість - 12%.
3.2 пов'язані з цифровими активами податки
З січня 2022 року запроваджується податок на електроенергію, що споживається під час видобутку цифрових активів. З 2024 року ставка податку на електроенергію для видобутку становитиме 2 тенге за кіловат-годину, а при використанні відновлювальних джерел енергії – 1 тенге за кіловат-годину.
Цифрові активи підприємства повинні сплачувати 20% корпоративного податку на прибуток. Фізичні особи, що продають цифрові активи, повинні сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Операції з цифровими активами звільнені від податку на додану вартість.
4. Регуляторна політика
Астана міжнародний фінансовий центр(AIFC) є важливим органом регулювання цифрових активів Казахстану. Закон «Про цифрові активи», ухвалений у 2023 році, надав правову основу для діяльності з цифровими активами.
У 2025 році Казахстан прискорив будівництво системи регулювання цифрових активів:
Крім того, Казахстан планує реалізувати кілька пілотних проектів у сферах випуску стейблкоїнів, токенізації активів, зберігання криптоактивів.
5. Висновок
Казахстан активно проявляє себе в сфері цифрових активів, постійно вдосконалюючи регуляторну систему та інфраструктурне будівництво. Завдяки збалансуванню регулювання та інновацій, країна прагне створити цифровий фінансовий хаб Центральної Азії, сприяючи диверсифікації економіки та підвищуючи міжнародну конкурентоспроможність.