Шифрування активів злочинні справи викликають юридичні суперечки

Нещодавно справа про крадіжку мільйонів шифрованих монет привернула широку увагу. Ця справа не лише відкрила складність і ризики в сфері шифрування активів, але й виявила розбіжності в нашій країні щодо правової кваліфікації шифрованих активів.

У травні 2023 року мешканець Шанхаю Оу виявив, що в його гаманці раптово зникли криптовалюти на суму мільйон. Після розслідування Оу дізнався, що місяць тому хтось перевів усі його криптовалюти. За допомогою зацікавлених сторін Оу успішно подав кримінальну скаргу на підозрюваного і відкрив справу.

Потім трьох колишніх співробітників певної платформи, Люя, Чжаня 1 та Дуня 2, було заарештовано. Вони визнали, що в розробленому на цій платформі гаманці було впроваджено "бекдор" програму, яка незаконно отримала велику кількість приватних ключів і мнемонічних фраз користувачів. Однак ці троє стверджують, що вони насправді не крали жодних шифрування активів.

У процесі розслідування справи прокурор виявив, що справжнім викрадачем криптовалюти Оу є інший колишній співробітник Чжан 2. Чжан 2 визнав, що з липня 2021 року в коді клієнта він впровадив програму для збору приватних ключів та мнемослів користувачів, а в квітні 2023 року перевів криптовалюту Оу у свій гаманець.

Врешті-решт, Народний суд району Сюйхуей міста Шанхай засудив чотирьох обвинувачених до трьох років позбавлення волі за незаконне отримання даних комп'ютерних інформаційних систем, а також наклав штраф. Однак це рішення викликало суперечки, особливо щодо юридичної кваліфікації шифрування активів.

Наразі в нашій країні судові органи мають дві точки зору щодо природи шифрування активів: одна вважає, що шифрування активи не є майном, а є даними; інша ж вважає, що шифрування активи мають майнові властивості і можуть стати об'єктом злочинів проти власності. В останні роки друга точка зору поступово займає домінуюче положення.

Є думка, що злочинні дії в цій справі більше підходять для засудження за злочин службового привласнення, оскільки ці колишні співробітники скористалися службовими повноваженнями для привласнення майна користувачів, яке перебувало під управлінням платформи. Стандарт покарання за злочин службового привласнення також є більш суворим, ніж за злочин незаконного отримання даних комп'ютерних інформаційних систем, що може точніше відобразити серйозність справи.

Ця справа підкреслює складність правової кваліфікації шифрування активів, а також відображає недостатність чинного законодавства у реагуванні на нові види злочинів. З розвитком технології блокчейн та ринку шифрування активів, юридичній сфері та судовій практиці необхідно чіткіше визначити правову природу шифрування активів, щоб краще впоратися з відповідними злочинними діями.